для съёмки шкур

eng. Häuter

food.ind. Fellhammer

food.ind. Enthäutemesser, Enthäuter

food.ind. Elektrohäutemesser

eng. dépouille mécanique

gener. écorcheur

eng. appareil Perco

• elektrický nůž na stahování kůže

textile. Enthäuteapparat

food.ind. Enthäuter

tradem. EFA-Häuter

аппарат м. Apparat m; Einrichtung f; Gerät n; Vorrichtung f

аппарат м., работающий под давлением пара Dampfdruckgefäß n

аппарат м., выдающий сдачу орг. Rückgeldgeber m

аппарат м., подсчитывающий сдачу орг. Rückgeldrechner m

аппарат м. (напр., математический) Rüstzeug n

аппарат м. абонента тлф. Anschluß m

аппарат м. боя (в часах) Läutewerk n

аппарат м. вихревого напыления Wirbelsinteranlage f; Wirbelsintergerät n

аппарат м. воспроизведения Mischbandspieler m

аппарат м. воспроизведения многодорожечной записи Mehrfachbandgerät n; Mehrfachbandspieler m

аппарат м. двойного протравливания Doppelbeizer m

аппарат м. диспетчерской централизации Dispatcherstellwerksanlage f

аппарат м. для быстрого закаливания мороженого Speiseeisschnellhärter m

аппарат м. для вакуумирования и запаивания (консервных банок) Vakuumlötapparat m

аппарат м. для внесения жидкого удобрения Naßdüngapparat m

аппарат м. для воспроизведения звука Tonwiedergabegerät n

аппарат м. для воспроизведения звукозаписи Magnettonabtastgerät n; Magnettonbandspieler m

аппарат м. для воспроизведения магнитных фонограмм Magnettonabtastgerät n; Magnettonbandspieler m

аппарат м. для восстановления формы контактной поверхности электродов Elektrodenfräser m

аппарат м. для впечатывания краски Farbeindruckwerk n

аппарат м. для выжигания старой смолки (из бочек) пищ. Aufbrennapparat m

аппарат м. для высева клевера Kleesäapparat m

аппарат м. для высокотемпературного крашения кусков ткани текст. Barator m

аппарат м. для высокотемпературного крашения (под давлением) на навое текст. Druckbaumfärbeapparat m

аппарат м. для вытопки жира из шквары Grielenröstapparat m

аппарат м. для вытягивания линеек Ziehapparat m

аппарат м. для выщелачивания хмелевой горечи Hopfenentbitterungsapparat m

аппарат м. для вязания пяток Fersenapparat m; Fersenmaschine f

аппарат м. для гнездового посева Klappdibbelapparat m

аппарат м. для деления коробочного шпона на заготовки коробки (в спичечном производстве) Spanteilmaschine f

аппарат м. для демономеризации в тонком слое (в производстве химических волокон) Dünnschichtverdampfer m

аппарат м. для диатермии эл. Hochfrequenzheilgerät n

аппарат м. для диффузионного копирования Naßkopiergerät n

аппарат м. для длительной пастеризации пищ. Dauererhitzer m

аппарат м. для жаренья (рыбы) Bratapparat m

аппарат м. для запаривания под давлением текст. Druckdämpfer m

аппарат м. для запарки нитей Garndämpfapparat m

аппарат м. для запарки пряжи Garndämpfapparat m

аппарат м. для записи речи Diktafon n; Diktiergerät n

аппарат м. для извлечения плодового сока паром Dämpfapparat m

аппарат м. для измельчения солода Malzzerkleinerungsapparat m

аппарат м. для искусственного скуривания табачных изделий Rauchapparat m

аппарат м. для испытаний на тряску Schüttelapparat m

аппарат м. для испытания бочек на герметичность Pressionierapparat m

аппарат м. для испытания на пористость Porenprüfgerät n

аппарат м. для испытания на пыленепроницаемость Staubschutzgerät n; Staubschutzprüfgerät n

аппарат м. для испытания под давлением техн. Druckapparat m , Abdrückgerät n

аппарат м. для испытания устойчивости (напр., ткани) на истирание Scheuerapparat m

аппарат м. для клеровки сахара Zuckerlöser m

аппарат м. для консервирования пищ. Weckapparat m

аппарат м. для кратковременного влажного протравливания семян Kurznaßbeizer m

аппарат м. для крашения в мотках Strangfärbeapparat m; текст. Strangfärbemaschine f

аппарат м. для крашения ткани на навое Baumfärbeapparat m

аппарат м. для ксантогенирования хим. Xanthatmaschine f

аппарат м. для магнитной записи и воспроизведения звука Magnettonaufnahme- und Wiedergabegerät n

аппарат м. для маршрутной съёмки ав. Reihenbildkamera f

аппарат м. для механического оглушения скота при помощи болта с ударной пружиной Federbolzenapparat m

аппарат м. для микрофильмирования Mikrofilmgerät n; Mikrofilmkamera f

аппарат м. для мойки ячменя Gerstenwaschapparat m

аппарат м. для мокрого жиротопления пищ. Heißwasserschmelzapparat m

аппарат м. для навязки рукавов пож. Schlaucheinbindeapparat m

аппарат м. для накалывания плодов Stichelmaschine f

аппарат м. для начинивания пирожков Pfannkuchenfüllapparat m

аппарат м. для начинивания пончиков Pfannkuchenfüllapparat m

аппарат м. для обезжиривания шквары Grielenentfettungsbottich m

аппарат м. для обескровливания пищ. Blutenziehungsapparat m

аппарат м. для обжарки пирожков Pfannkuchenbackapparat m

аппарат м. для обжарки пончиков Pfannkuchenbackapparat m

аппарат м. для обжарки (напр., зёрен кофе) токами высокой частоты Hochfrequenzröster m

аппарат м. для обжига со спеканием мет. Sinterröstapparat m

аппарат м. для облучения УФ-лучами UV-Bestrahlungsgerät n

аппарат м. для обрубки наборных строк типогр. Zeilenhacker m

аппарат м. для оглушения скота молотком с бойком Bolzenschußapparat m

аппарат м. для окуривания Vergaser m

аппарат м. для опаливания Flammenwerfer m

аппарат м. для определения бактериального титра Bakterientitrationsapparat m

аппарат м. для определения всхожести семян Keimapparat m

аппарат м. для определения свежести (напр., рыбы) пищ. Frischetester m

аппарат м. для определения содержания жиров в текстильном волокне Soxhletapparat m

аппарат м. для определения содержания мышьяка Arsenbestimmungsapparat m

аппарат м. для определения сортности (бумаги или целлюлозы) Zählwerk n

аппарат м. для отверждения жиров пищ. Härteapparat m

аппарат м. для отгонки лёгких фракций Abstreiferblase f

аппарат м. для отливания стереотипов полигр. Plattengießapparat m

аппарат м. для отливки стереотипов типогр. Plattengießapparat m; полигр. Stereogießwerk n

аппарат м. для отмучивания мет. Schlämmapparat m

аппарат м. для отмывания клейковины Kleberauswaschapparat m

аппарат м. для параллельной фальцовки типогр. Parallelfalzwerk n

аппарат м. для перегонки с водяным паром Dampfdestillierapparat m

аппарат м. для переработки туш павших животных Kadaver-Verwertungsapparat m

аппарат м. для перпендикулярной фальцовки типогр. Kreuzbruchfalzwerk n

аппарат м. для подкисления Ansäuerungsapparat m

аппарат м. для подслушивания свз. Mithörapparat m

аппарат м. для получения ароматного спирта Kräuterdestillieranlage f

аппарат м. для получения газообразного хлора Chlorentwickler m

аппарат м. для получения жидкого воздуха Luftverflüssigungsapparat m

аппарат м. для получения серной кислоты контактным способом Kontaktapparat m

аппарат м. для предварительной варки Vorkocher m

аппарат м. для предварительной заливки масла (в пустые консервные банки) Vorbeölungsapparat m

аппарат м. для пробеливания сахара Deckapparat m

аппарат м. для проборки в бёрдо текст. Webeblatt-Einziehapparat m

аппарат м. для промывки Waschapparat m

аппарат м. для проращивания семян Keimapparat m

аппарат м. для просвечивания Durchleuchtungsapparat m

аппарат м. для протравливания зерна Getreidebeizapparat m

аппарат м. для разбивания папки древесной массы Holzstoffschläger m

аппарат м. для разложения Zersetzer m; Zersetzungsgefäß n

аппарат м. для размешивания и аэрации пищ. Aufziehapparat m

аппарат м. для распаривания пробок Korkeinweichapparat m

аппарат м. для рассмоления (бочек) Entpichungsapparat m

аппарат м. для растворения сахара Zuckerlöser m

аппарат м. для расщепления жира Fettspalter m

аппарат м. для расщепления жира под давлением Druckspalter m

аппарат м. для расщепления масла Ölspalter m

аппарат м. для рафинации (масел) Raffinationsapparat m

аппарат м. для роспуска волокнистых полуфабрикатов бум. Stoffaufschläger m

аппарат м. для роспуска массы бум. Löser m

аппарат м. для роспуска сахара Zuckerlöser m

аппарат м. для ручной термосварки Handschweißapparat m

аппарат м. для сварки круговых швов Rundnahtmaschine f; Rundnahtschweißgerät n; Rundnahtschweißmaschine f

аппарат м. для сварки поперечных швов Quernahtmaschine f; Quernahtschweißgerät n; Quernahtschweißmaschine f

аппарат м. для смены челноков текст. Schützenauswechselapparat m

аппарат м. для снятия изоляции с жил кабеля Kabelabstreifgerät n

аппарат м. для сортировки солода по качеству растворения пищ. Aschenbrödel m

аппарат м. для стерилизации инструментов кипячением мед. Instrumentenkochapparat m

аппарат м. для сухого протравливания (семян) Trockenbeizapparat m; Trockenbeizer m

аппарат м. для сухой перегонки древесины Holzvergaser m

аппарат м. для сушки волос Fön m; Fönapparat m

аппарат м. для сушки и стерилизации мяса Fleischdämpfer m

аппарат м. для сушки подвешенных листов (картона) Aufhängeapparat m; Aufhängetrockner m

аппарат м. для счёта металлических денег Hartgeldzählkasse f

аппарат м. для считывания и факсимильной передачи оригиналов (по проводам телефонной связи) Faksimile-Übertragungsgerät n

аппарат м. для съёмки шкур Häuter m

аппарат м. для тискания корректур типогр. Korrekturabziehpresse f

аппарат м. для точечной сварки Punktschweißmaschine f

аппарат м. для точки ножей Messerschleifapparat m

аппарат м. для тугоухих Hörhilfe f; Schwerhörigengerät n

аппарат м. для увлажнения паковок с пряжей текст. Spulenbefeuchter m

аппарат м. для флексографской печати типогр. Flexodruckwerk n

аппарат м. для формования (чулок) Formmaschine f

аппарат м. для чистки клиньев типогр. Keilreinigungsapparat m; Keilwischer m

аппарат м. для чистки матриц типогр. Matrizenreinigungsgerät n

аппарат м. для электрооглушения (скота) Elektroschockapparat m

аппарат м. записи Aufnahmegerät n; Aufnahmekamera f

аппарат м. Киппа Kippscher Gasentwickler m

аппарат м. копиручёта Mehrblattbuchungsapparat m

аппарат м. на воздушной подушке Luftkissenfahrzeug n

аппарат м. намотки текст. Windeapparat m

аппарат м. низкого резания (в косилках) с. -х. Doppelfingerapparat m

аппарат м. низкого резания с.-х. Tiefschnittapparat m

аппарат м. опознавания " свой-чужой" рлк. Freund-Feind-Kenngerät n

аппарат м. основной дефекации (в сахарном производстве) Nachscheiderührgefäß n

аппарат м. (для) перезаписи или воспроизведения магнитных фонограмм Magnetbandspieler m

аппарат м. подающих роликов мет. Treibapparat m; Treibrollen f pl

аппарат м. полистового копирования Durchlaufkopiergerät n

аппарат м. проволочной вязки Drahtbindeapparat m

аппарат м. путевой блокировки ж.-д. Streckenblockwerk n

аппарат м. с кипящим слоем тепл. Wirbelstromapparat m

аппарат м. с псевдоожиженным слоем тепл. Wirbelstromapparat m

аппарат м. связи Koppelgerät n

аппарат м. системы Парри Parry-Glocke f; Parry-Trichter m; мет. Parry-Verschluß m

аппарат м. системы " труба в трубе" тепл. Doppelrohrapparat m

аппарат м. службы времени (по телефону) Zeiansagegerät n

аппарат м. службы времени (по телефону) Zeitansage f

аппарат м. Сокслета текст. Soxhlet m

аппарат м. типа смеситель-отстойник экстракционный хим. Mixer-Settler-Apparat m; Rührkolonne f mit Misch- und Ruhezone

аппарат м. ударного действия для механического убоя скота Kugelschußapparat m

аппарат м. управления Kommandogerät n

аппарат м. централизации Stellapparat m; ж.-д. Stellwerk n; ж.-д. Stellwerksapparat m

аппарат м. централизации на маневровом посту ж.-д. Rangierhebelwerk n

аппарат м. централизации сигналов ж.-д. Signalstellwerk n

аппарат м. шпагатной вязки Bindegarnknüpfapparat m

аппарат м. Эпштейна (для измерения потерь на перемагничивание) эл. Epstein-Apparat m; эл. Epstein-Gerät n

* * *

нож аттенюа́тора — flap

бороздоре́жущий нож — furrowing blade, topping knife

нож бульдо́зера — bulldozer blade

нож гре́йдера — grader blade

гу́зочный нож полигр. — mould [trimming] knife

нож для отво́да камне́й ( камнеподборщикa) с.-х. — rock deflector

нож для пове́рхностного рыхле́ния дерни́ны — scarifying blade

нож для сня́тия оса́дка с фи́льтра — cake scalper

нож для съё́мки шкур — cleaver

ду́кторный нож — ink-feeding [ink fountain] blade

калё́вочный нож лес. — moulding cutter

нож канавокопа́теля — ditching blade

нож ковша́ — bucket lip

консе́рвный нож — can opener

нож коси́лки — mover knife

кра́сочный нож — ink-feeding [ink fountain] blade

ли́тниковый нож полигр. — mould [trimming] knife

нож лущи́льного станка́ лес. — veneer knife

отбо́йный нож текст. — mote knife

нож плу́га — skim cutter, skim coulter

подко́рмочный нож с.-х. — side-dressing shank, applicator foot

подре́зочный нож с.-х. — pruning knife

прома́зочный нож рез. — spreading knife

противоре́жущий нож с.-х. — shear-bar [shearing] knife

нож разъедини́теля без ла́мелей эл. — male blade

нож разъедини́теля с ла́мелями эл. — female blade

ра́кельный нож полигр. — doctor [wiping] blade

раскли́нивающий нож лес. — riving knife

нож ре́зального бараба́на полигр. — rotary blade

садо́вый нож — garden [pruning] knife

нож скре́пера — cutting edge [blade] of a scraper bowl

нож стрига́льной маши́нки с.-х. — shearer cutter

стрига́льный нож ( стригальной машины) текст. — shearing knife

строга́льный нож лес. — plane knife, planing cutter

нож стру́га — plough blade

нож узловяза́теля с.-х. — twine cutter

фальцу́ющий нож полигр. — folding blade

фасо́нный нож лес. — profiling toot

черенко́вый нож ( плуга) — hanging knife

штрихова́льный нож полигр. — joint-forming knife, joint-forming nipper

нож электроме́тра — blade of an electrometer

το μαχαίρι

food.ind. Rückenschragen (козлы для съёмки шкур крупного рогатого скота в горизонтальном положении)

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти